Онӣ, ки набудат ба хӯру хоб ниёз

ruboiyot

Аз рубоиёти Ҳаким Умари Хайём
(Виройиши Абдуҳамид Тағоев)

Онӣ, ки набудат ба хӯру хоб ниёз,
Карданд ниёзмандат ин чор анбоз.
Ҳар як ба ту он чӣ дод, бистонд боз,
То боз чунон шавӣ, ки будӣ з-оғоз.

Дигаргунаҳо:

Баргардонҳо:

Нам и еда, и сон не нужны вовсе были,
Пока из четырех стихий нас не слепили.
Но все, что дали нам, отнимут безусловно,
И станем мы опять щепоткой серой пыли.

(Николай Стрижков)

Бо дӯстонатон баҳам бинед: