То чанд кунам арзаи нодонии хеш

ruboiyot

Аз рубоиёти Ҳаким Умари Хайём
(Виройиши Абдуҳамид Тағоев)

То чанд кунам арзаи нодонии хеш,
Бигрифт дили ман аз парешонии хеш.
Зуннори муғона бар миён хоҳам баст,
Донӣ зи чӣ? - Аз нанги мусулмонии хеш.

Дигаргунаҳо:

То чанд кунем арзаи нодонии хеш,
Бигрифт дилам аз бесарусомонии хеш.
Зуннор аз ин сипас миён хоҳам баст,
Аз шарми гуноҳу аз мусулмонии хеш.

Баргардонҳо:

Доколе жаловаться мне, свое невежество кляня?
Я стал добычей стольких бед, что сердце сжалось у меня.
Теперь зуннаром повяжусь, стыдясь тяжелых прегрешений,
Стыдясь, что мусульманин я, я белого не вижу дня.

(А. Старостин)

Увы! Мое незнанье таково,
Что я - беспомощный - страшусь всего,
Пойду зуннар надену, - так мне стыдно
Грехов и мусульманства моего!

(Владимир Державин)

Бо дӯстонатон баҳам бинед: